flag Судова влада України
Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

ПРАВИЛА внутрішнього трудового розпорядку Ленінського районного суду м. Запоріжжя

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом голови Ленінського

районного суду м. Запоріжжя

№ 19 від 17 листопада 2011 року

 

 

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку

Ленінського районного суду м. Запоріжжя

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Трудова дисципліна в Ленінському районному суді м. Запоріжжя
забезпечується створенням необхідних організаційних умов
для нормальної високоефективної роботи, творчим та свідомим ставленням
до праці, методами переконання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Обов'язок і справа честі кожного працівника суду - додержання Конституції та інших актів законодавства України, сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціативність і творчість в роботі, дотримання трудової дисципліни.

Дисципліна праці - це не тільки суворе дотримання правил внутрішнього розпорядку, але й свідоме, творче ставлення до своєї роботи, забезпечення її високої якості, продуктивне використання робочого часу.

1.2. Робота в суді повинна ґрунтуватися на принципах служіння народу України,
демократизму і законності, гуманізму і соціальної справедливості, пріоритету
прав людини і громадянина, професіоналізму, компетентності, ініціативності,
чесності, відданості справі, персональної відповідальності за виконання
службових обов'язків і дисципліни.

1.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку Ленінського районного суду м. Запоріжжя (далі - Правила) мають сприяти сумлінному ставленню до праці, подальшому зміцненню дисципліни, належній організації праці, раціональному використанню робочого часу, високій якості роботи, підвищенню її ефективності.

1.4.  Невід’ємною частиною цих Правил є «Загальні правила поведінки державного службовця», затверджені наказом ГУДСУ № 214 від 04.08.2010 року (додаток № 1 до Правил), та «Правила поведінки працівника суду», затверджені рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 № 33 (додаток № 2 до Правил).

1.5. Питання застосування Правил вирішуються головою суду в межах наданих повноважень, якщо інше не передбачено діючим законодавством.

1.6. Ці Правила поширюються на всіх працівників суду, які повинні ознайомитися з ними під розпис, знати і неухильно дотримуватись. Словосполучення працівники суду використовується в тексті Правил у значенні «судді  та працівники апарату суду».                        

2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ АПАРАТУ СУДУ.

2.1. Працівники апарату суду приймаються на роботу та звільняються з роботи на підставах та у порядку, визначених чинним трудовим законодавством України, Кодексом законів про працю України та Законом України "Про державну службу" на підставі наказу керівника апарату суду, який оголошується або доводиться до ознайомлення працівнику апарату суду під розпис.

2.2. Судді  призначаються на посаду та звільняються з посади на підставах та у порядку, визначених чинним трудовим законодавством України, Кодексом законів про працю України,  Законами України «Про судоустрій і статус суддів», а саме на підставі відповідного акту про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді на підставі відповідного наказу голови суду, який оголошується або доводиться до ознайомлення судді під розпис. 

2.3.  Прийняття на роботу та звільнення з роботи судді  оформлюється наказом голови суду та прийняття на роботу та звільнення з роботи працівника апарату суду керівником апарата суду, який оголошується працівнику під розпис. У наказі про прийняття на роботу має бути вказано назву посади, ранг, встановлений у межах відповідної категорії посад - для осіб, які приймаються на державну службу, та умови оплати праці.

2.4. Перед тим, як працівник апарату суду та суддя приступить до роботи, особа, відповідальна за ведення кадрового діловодства в суді, та керівник апарату суду зобов'язані ознайомити працівника апарату суду:

§  з роботою, що йому доручається, з посадовою інструкцією (функціональними обов'язками) , Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом ГУДСУ № 214 від 04.08.2010 року, та «Правилами поведінки працівника суду», затвердженими рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 № 33, які є невід'ємною частиною цих Правил - під розпис;

працівника апарату суду та суддю:

§  з умовами оплати праці, з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, з вимогами з питань дотримання техніки безпеки, протипожежної охорони, охорони праці;

§  з наказами голови суду та керівника апарату суду, які стосуються організації діяльності суду та забезпечення в суді умов для здійснення правосуддя.

2.5. На всіх суддів та працівників апарату суду ведуться трудові книжки. Трудові книжки ведуться та зберігаються у встановленому чинним законодавством України порядку. Відповідальною за належне ведення та зберігання трудових книжок працівників апарату суду є  особа, відповідальна за ведення кадрового діловодства в суді. Трудова книжка повертається судді та працівнику апарату суду у день звільнення із внесеним до неї записом про звільнення. Запис про причину
звільнення в трудовій книжці робиться в точній відповідності з 
формулюванням діючого законодавства і з посиланням на відповідну статтю
(пункт) закону.

            Трудові книжки суддів , керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду ведуться та зберігаються в відділі кадрів територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області.

2.6. Припинення трудових відносин працівника можливе тільки на підставі, передбаченій законодавством України. У разі звільнення працівника апарату суду за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з письмовим попередженням про це  голови суду та керівника апарата суду за два тижні, за домовленістю між працівником апарату суду і головою суду та керівником апарата суду відносини можуть бути розірвані до закінчення строку попередження про звільнення. Днем звільнення вважається останній день роботи.

 

3. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ СУДУ

 

3.1. Працівники суду зобов'язані здійснювати свої повноваження чесно і
сумлінно, дотримуватись дисципліни, вчасно виконувати розпорядження голови суду, заступника голови суду, а працівники апарату суду - також судді та керівника апарату суду, використовувати весь робочий час для продуктивної праці та утримуватися від дій, які б заважали іншим працівникам виконувати свої обов'язки.

Судді здійснюють свої повноваження на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Коло обов'язків, покладених на працівника апарату суду, визначається Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді та посадовою інструкцією (функціональними обов'язками) цього працівника.

 

3.2. Основні обов’язки працівника апарату суду:

§  додержуватись Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України "Про державну службу", трудового законодавства та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України;

§  суворо дотримуватись вимог законодавства про запобігання та протидію корупції;

§  неухильно дотримуватись службової дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку,  Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом ГУДСУ № 214 від 04.08.2010 року, та «Правил поведінки працівника суду», затверджених рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 №33, які є невід'ємною частиною цих Правил;

§  зберігати та не розголошувати державну таємницю, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання службових обов'язків, а також іншу інформацію, яка згідно з законодавством визнана інформацією з обмеженим доступом та такою, що не підлягає розголошенню;

§  виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, виступати проти антидержавних проявів, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

§  завжди поводити себе у спосіб, який би сприяв збереженню та зміцненню довіри громадян у цілісність, неупередженість та ефективність суду;

§  не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

§  безпосередньо виконувати свої функціональні обов’язки, своєчасно, чітко і якісно виконувати розпорядження голови суду, заступників голови суду, судді, та керівника апарату суду та його заступника;

§  сумлінно ставитись до виконання своїх функціональних обов'язків, проявляти ініціативу і творчість в роботі.

§  постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію.

§  у разі тимчасової відсутності (відпустка, відрядження тощо) передати іншому, визначеному головою чи заступником голови суду або керівником апарату суду, працівнику всі справи та документи.

 

3.3. Працівники апарату суду не мають права:

§   передоручати виконання своїх функціональних обов’язків іншим працівникам без відома керівництва суду. 

 

3.4. Працівники суду зобов'язані:

§  підтримувати в чистоті і порядку своє робоче місце та зали судових засідань (ті працівники апарату, які працюють із суддями), залишаючи своє робоче місце в чистоті протягом робочого дня та по його закінченні, не залишати на столах та інших відкритих місцях робочу документацію, документи для службового користування, закривати сейфи і шафи, вимикати освітлення, електричні прилади та комп’ютерну техніку;

§  дбайливо ставитись до майна, що надане в розпорядження працівника,  берегти та ефективно використовувати обладнання, дотримуватись встановленого порядку збереження матеріальних цінностей, документів, економічно і раціонально використовувати електроенергію;

§  дотримуватись вимог нормативних актів про охорону праці, техніку безпеки, пожежної безпеки, виробничої санітарії;

§  шанобливо ставитися до громадян та інших працівників суду, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

§  мати охайний вигляд і одяг, без елементів ексцентричності, стриманого кольору та фасону, який відповідає діловому стилю;

§  у разі хвороби обов'язково повідомляти особу, відповідальну за ведення кадрового діловодства в суді, а працівник апарату суду – також  керівника апарату суду та суддю, з яким працює, про тимчасову відсутність. По виході на роботу своєчасно подати оформлений належним чином лист непрацездатності особі, відповідальній за ведення кадрового діловодства в суді;

§  суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщенні суду.

 

3.5. Працівники суду мають право:

§   розглядати і брати участь у розгляді питань та приймати рішення в межах своїх функціональних обов’язків;

§   на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівництва, інших працівників і громадян;

§   вимагати затвердження керівником апарату суду визначеного обсягу посадових  (функціональних) обов’язків;

§   на оплату праці залежно від посади, якості, досвіду та стажу роботи;

§   безперешкодно ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;

§   на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення  вакантних посад більш високої категорії;

§   вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на
думку службовця, звинувачень або підозри;

§   на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

§   на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;

 

3.6. Працівники суду мають інші права та обов’язки передбачені чинним законодавством України та цими Правилами.

 

4. УМОВИ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА РЕЖИМУ РОБОТИ

 4.1. Для працівників суду встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – субота та неділя.

4.2. Час початку і закінчення щоденної роботи встановлюється:

з понеділка по четвер:

§  початок роботи о 8.00 год.

§  закінчення роботи о 17.00 год.

у п'ятницю:

§  початок роботи: о 8.00 год

§  закінчення роботи: о 15.45 год.

перерва для відпочинку та харчування з 13.00 до 13.45 хв.

4.3. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи. При неможливості використання часу, наданого для відпочинку та харчування (безперервність судового засідання, обов'язковий прийом громадян, тощо) надається інший час для харчування та відпочинку протягом робочого дня, але не більш ніж 45 хвилин.

4.4. Загальна тривалість робочого часу працівників суду становить 40 годин на тиждень. Тривалість щоденної роботи становить 8 годин 15 хв., а в п'ятницю - 7 годин.

4.5. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину (ст. 73 КЗпП України).

4.6. Робота у вихідні дні та в режимі чергування встановлюється окремими наказами голови суду, керівника апарату суду. За розпорядженням голови суду, керівника апарату суду для виконання невідкладної і термінової роботи, працівники апарату суду - державні службовці зобов'язані з'являтися на роботу у вихідні та святкові дні. Робота у ці дні компенсується у відповідності із вимогами діючого трудового законодавства.

4.7. Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи, відкликати і знімати з роботи для виконання інших робіт, не пов'язаних з службовою діяльністю.

4.8. Працівники суду повинні звільнити службові приміщення не пізніше 21 години. Після 21 години працівники суду можуть перебувати у приміщенні суду   за погодженням з головою суду, його заступником або керівником апарату суду.

4.9. В суді здійснюється облік виходу на роботу. До початку роботи кожен працівник зобов’язаний особисто розписатись в журналі про вихід на роботу. За належне здійснення обліку виходу на роботу відповідає керівник апарату суду.

4.10. Паління в приміщенні суду  заборонено.

4.11. Черговість надання щорічних відпусток визначається графіком відпусток,
який складається не пізніше 15 січня поточного року на кожний календарний
рік, затверджується головою суду та керівником апарату суду і доводиться до відома всіх працівників суду.
Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної та
безперервної роботи суду та особистих інтересів працівників і можливості їх
відпочинку.

4.12. Перенесення щорічної відпустки допускається тільки у випадках передбачених діючим законодавством або за погодженням з головою суду та керівником апарату суду.

4.13. Суддя або працівник апарату суду зобов’язаний подати голові суду , керівнику апарату суду заяву про надання відпустки за два тижні до її  запланованого до графіку надання відпусток початку.

4.14. За сімейними обставинами та за інших причин працівнику суду може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, погоджений з головою суду або керівником апарату суду, але не більше 15 календарних днів на рік.

4.15. За наказом голови суду або керівника апарату суду працівники можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається працівнику в будь-який інший час протягом року чи приєднується до відпустки у наступному році. Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається лише у випадках, передбачених трудовим законодавством.

 

5. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА СУМЛІННУ ПРАЦЮ

 

5.1. За зразкове виконання суддями трудових обов'язків, підвищення ефективності праці, тривалу і сумлінну працю наказом голови суду застосовуються такі заохочення:

 - преміювання;

 - надбавки.

 За зразкове виконання трудових обов'язків, підвищення ефективності праці, тривалу і сумлінну працю наказом керівника апарату суду застосовуються такі заохочення:

- оголошення особистої подяки;

- преміювання; 

- надбавки;                           

- дострокове присвоєння чергового рангу державної служби у межах відповідної категорії ;

- за особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

5.2. При застосуванні заходів заохочення забезпечується поєднання морального та матеріального стимулювання праці.

5.3. Заохочення застосовуються наказом голови суду або керівника апарату суду, який оголошується або доводиться до відома працівника під розпис, про що робиться відповідний запис до трудової книжки або шляхом внесення відповідного подання. Наказ про застосування заохочення може бути доведений до відома всіх працівників суду шляхом урочистого оголошення.

 

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

6.1.  Порушення трудової дисципліни, або невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником апарату суду покладених на нього трудових та службових обов’язків, допущення інших негативних вчинків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного та громадського впливу, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством про працю.

Застосування дисциплінарного стягнення до працівника апарату суду здійснюється у відповідності та в порядку, визначеному трудовим законодавством та Законом України «Про державну службу».

6.1.2. За порушення трудової дисципліни згідно із ст. 147 КЗпП України за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків працівником апарату суду, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить державного службовця або дискредитує судову гілку влади, керівником апарату суду можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:

§  догана

§  звільнення

Звільнення як дисциплінарне стягнення до працівника апарату суду може бути застосоване за систематичне невиконання ним без поважних причин покладених на нього функціональних обов’язків чи Правил внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення;

6.1.3. До державних службовців апарату суду, крім дисциплінарних стягнень,
передбачених чинним трудовим законодавством, можуть
застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

§  попередження про неповну службову відповідність

§  затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду

 

6.1.4. Відповідно до частини 3 ст. 151 КЗпП України, якщо до працівника застосовано міри дисциплінарного впливу, то протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються, якщо стягнення не знято достроково.

6.1.5. Дисциплінарні стягнення накладаються наказом голови суду, керівника апарату суду. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення оголошується або доводиться до відома працівника апарату суду під розпис. В превентивних цілях зазначений наказ доводиться до відома всіх працівників суду. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

6.1.6.  Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню, то він
вважається таким, що не мав дисциплінарного стягненняЯкщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення визначеного строку наказом голови суду, керівника апарату суду за клопотанням працівника, на якого було накладене стягнення.

6.1.7 За порушення трудової або виконавчої дисципліни працівник може бути позбавлений преміальної оплати. Повне або часткове позбавлення премії, що входить до системи оплати праці, може проводитись незалежно від дисциплінарного стягнення.

6.1.8 Державні службовці, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством України.

6.2. Питання про дисциплінарну відповідальність суддів вирішується у порядку та на підставах, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів»

 

            Додаток № 1 до Правил внутрішнього

трудового розпорядку

Ленінського районного суду м. Запоріжжя

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА 
       поведінки державного службовця

 

затверджені наказом Головного управління

державної служби України 
04.08.2010  N 214 

                      I. Загальні положення 

     1.1. Ці Загальні правила є узагальненням  стандартів  етичної 
поведінки,  доброчесності  та  запобігання  конфлікту  інтересів у 
діяльності державних службовців та способів врегулювання конфлікту 
інтересів.  Вони ґрунтуються на Конституції України 
та визначених статтею  3  Закону  України  "Про  державну  службу" 
принципах державної служби,  спрямовані на підвищення 
авторитету  державної  служби  та  зміцнення  репутації  державних 
службовців,  а  також  інформування  громадян про норми поведінки, 
яких вони мають очікувати від державних службовців.

     При прийнятті   на   державну   службу  державний  службовець 
ознайомлюється  з  цими  Загальними  правилами,  про  що  робиться 
письмовий запис у його особовій справі. 

     1.2. Ці загальні правила встановлюють основні вимоги до етики 
працівників органів державної влади, що займають посади, віднесені 
до  відповідних  категорій  посад  державних  службовців згідно із 
Законом України "Про державну службу". 

     1.3. Державна служба ґрунтується на таких основних принципах: 
служіння народу України;

     демократизму і законності;

     гуманізму і соціальної справедливості;

     пріоритету прав людини і громадянина;

     професіоналізму, компетентності,   ініціативності,  чесності, 
відданості справі;

     персональної відповідальності    за    виконання    службових 
обов'язків і дисципліни;

     дотримання прав  та  законних  інтересів  органів місцевого і 
регіонального самоврядування;

     дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань 
громадян. 

     1.4. Суспільне  призначення  державної   служби   полягає   в 
забезпеченні  ефективного здійснення завдань і функцій Української 
держави  шляхом  сумлінного   виконання   державними   службовцями 
покладених на них службових обов'язків. 

     1.5. Поведінка    державних    службовців   має   відповідати 
очікуванням громадськості й забезпечувати  довіру  суспільства  та 
громадян  до  державної  служби,  сприяти реалізації прав і свобод 
людини і    громадянина,    визначених    Конституцією     України 
і законами України. 

     1.6. Державний  службовець має дбати про позитивний авторитет 
органів державної влади і  державної  служби  в  цілому,  дорожити 
своїм ім'ям та статусом. 

     1.7. Державні службовці повинні утримуватися від демонстрації 
власних політичних поглядів та свого ставлення до політичних  сил, 
партій,  блоків,  не  допускати  їх  впливу на виконання службових 
обов'язків. 

     1.8. Державний службовець,  як і інші громадяни, має право на 
приватне  життя  і повинен поважати приватне життя інших державних 
службовців,  зберігати з цих питань  конфіденційність  інформації, 
якщо інше не встановлено законами України. 

           II. Загальні обов'язки державного службовця 

{  Заголовок  розділу  II  із  змінами, внесеними згідно з Наказом 
Головного  управління  державної  служби  N  300  від 
29.11.2010 } 

     2.1. Державний  службовець при виконанні службових обов'язків 
повинен діяти на підставі,  в межах та у спосіб,  які  передбачені 
Конституцією  України  та законами України,  а також 
чинними міжнародними договорами України,  згода на  обов'язковість 
яких надана Верховною Радою України.

     Акти місцевих органів виконавчої влади та  органів  місцевого 
самоврядування,  прийняті  на  відповідній  території  у  межах їх 
повноважень,  що не суперечать закону,  є також  обов'язковими  до 
виконання   державними  службовцями  будь-якого  органу  державної 
влади. 

     2.2. Державний службовець повинен  сумлінно  виконувати  свої 
службові  обов'язки,  проявляти  ініціативу  і  творчі  здібності, 
постійно підвищувати  професійну  кваліфікацію  та  удосконалювати 
організацію своєї роботи. 

     2.3. Державний   службовець   має  виконувати  свої  посадові 
обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не 
виявляти  прихильність  до  окремих  фізичних  і  юридичних  осіб, 
політичних партій,  рішуче виступати проти антидержавних проявів і 
сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян. 

     2.4. Державний  службовець  повинен  сумлінно виконувати свої 
посадові обов'язки,  дотримуватися високої  культури  спілкування, 
шанобливо  ставитися  до  громадян,  керівників  і співробітників, 
інших осіб,  з якими у нього виникають відносини під час виконання 
своїх посадових обов'язків.

     Державний службовець зобов'язаний не допускати дій і вчинків, 
які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно 
вплинути на його репутацію. 

     2.5. Державний службовець має з належною повагою ставитись до 
прав,  обов'язків та законних інтересів громадян,  їх об'єднань, а 
також юридичних осіб, не повинен проявляти свавілля або байдужість 
до їхніх правомірних дій та вимог,  допускати прояви бюрократизму, 
відомчості та місництва,  нестриманість  у  висловлюваннях  та  не 
вчиняти дій,  що дискредитують орган державної влади або ганьблять 
репутацію державного службовця. 

     2.6. Державний службовець має виявляти толерантність і повагу 
до  різних  релігійних  організацій,  шанувати  народні  звичаї  і 
національні  традиції,  при  цьому не демонструвати свої релігійні 
переконання   чи   уподобання,  не  віддавати  перевагу  будь-яким 
об'єднанням  громадян,  релігійним  організаціям  незалежно від їх 
чисельності, статусу, конфесійності, напрямів діяльності тощо.

     Державний службовець    має    дотримуватися    установленого 
протоколу  у  відносинах з представниками міжнародних організацій, 
іноземних установ та громадян.

{  Пункт  2.6  розділу  II  в редакції Наказу Головного управління 
державної служби N 176 від 19.07.2011 } 

     2.7. Одяг державного службовця повинен бути офіційно-ділового 
стилю і не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності. 

     2.8. При виконанні своїх повноважень державний службовець має 
забезпечувати,  щоб  матеріальні  та  фінансові ресурси,  які йому 
доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно. 

     2.9. Державний службовець повинен постійно  поліпшувати  свої 
уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань займаної 
посади,   підвищувати   свій   професійний,   інтелектуальний   та 
культурний рівень. 

     2.10. Державний  службовець  зобов'язаний  своєчасно  і точно 
виконувати рішення органів  державної  влади  чи  посадових  осіб, 
розпорядження і вказівки своїх керівників. 

     2.11. Державний  службовець  зобов'язаний діяти в межах своїх 
повноважень.

     У разі    одержання   доручення,   яке   суперечить   чинному 
законодавству   України,   державний    службовець    зобов'язаний 
невідкладно  в  письмовій  формі повідомити про це посадову особу, 
яка дала доручення,  а в разі  наполягання  на  його  виконанні  - 
повідомити вищу за посадою особу. 

     2.12. Державні  службовці не можуть брати участь у страйках і 
вчиняти інші  дії,  що  перешкоджають  нормальному  функціонуванню 
державного органу. 

     2.13. Державному    службовцю   забороняється   розголошувати 
довірену йому  державну  таємницю,  іншу  інформацію  з  обмеженим 
доступом, установлену    Законами    України    "Про   інформацію" 
"Про державну таємницю" ,  та інформацію, 
яка  стала  йому  відома  у  зв'язку  з виконанням своїх службових 
обов'язків, у тому числі й після залишення ним державної служби, а 
також  використовувати  таку  інформацію для власного інтересу або 
інтересу інших осіб у формі порад чи рекомендацій.

     Водночас державний  службовець  не  повинен  приховувати  від 
громадян факти й  обставини,  що  становлять  загрозу  для  життя, 
здоров'я і безпеки людей. 

III. Врегулювання конфлікту інтересів 

     3.1.   Державний   службовець   зобов'язаний  у  межах  своїх 
повноважень  вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, 
а  саме  суперечності  між  особистими  інтересами  та  службовими 
повноваженнями,  наявність якої може вплинути на об'єктивність або 
неупередженість   прийняття   рішень,   а  також  на  вчинення  чи 
невчинення   дій   під   час   виконання  наданих  йому  службових 
повноважень.

{  Пункт  3.1  розділу  III в редакції Наказу Головного управління 
державної служби N 176 від 19.07.2011} 

     3.2. Обставини,  що можуть призвести до виникнення  конфлікту 
інтересів,  повинні бути усунуті до того,  як державний службовець 
буде призначений на посаду.

     У разі  коли  обставини,  що  можуть  призвести до виникнення 
конфлікту  інтересів,  склалися  після  призначення   на   посаду, 
державний  службовець  повинен  невідкладно повідомити в письмовій 
формі про це свого безпосереднього керівника  та  терміново  вжити 
заходів щодо усунення таких обставин. 

     3.3. У  разі  виникнення конфлікту інтересів або за наявності 
підстав,  за яких він може виникнути, державний службовець повинен 
дотримуватися цих Загальних правил. 

     3.4. Якщо  державному  службовцю  стало  відомо про наявність 
конфлікту інтересів у інших державних службовців,  йому  необхідно 
повідомити про це свого безпосереднього керівника.

     Державний службовець,  який повідомив про конфлікт  інтересів 
свого  безпосереднього  керівника  і  вважає,  що  вжиті  заходи є 
недостатніми,  може повідомити про це в письмовій формі  керівника 
органу державної влади. 

     3.5. Безпосередній    керівник    зобов'язаний   вжити   всіх 
необхідних   заходів,   спрямованих   на   запобігання   конфлікту 
інтересів,  шляхом  доручення  виконання  відповідного  службового 
завдання іншій посадовій особі,  особистого  виконання  службового 
завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством. 

     3.6. У  разі  виникнення  конфлікту  інтересів  у  державного 
службовця,  який входить до складу колегіального органу (комітету, 
комісії,  колегії,  ради  тощо),  такий  державний  службовець  не 
повинен брати участь у прийнятті рішення,  якщо його  неучасть  не 
впливає на повноваження цього органу.

     У разі якщо неучасть  державного  службовця,  у  якого  виник 
конфлікт  інтересів і який входить до складу колегіального органу, 
у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень  цим 
органом, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має 
здійснюватись під контролем. 

     3.7. Державному службовцю рекомендується позбутись приватного 
інтересу,  з  приводу  якого  може  виникнути  конфлікт інтересів, 
шляхом відчуження корпоративних прав,  майна  або  майнових  прав, 
передачі їх у довірче управління або в будь-який інший спосіб. 

     3.8. У  разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом 
заміщення  державного  службовця  іншою  особою   та   відсутності 
можливостей  для  його  переведення  на  іншу  посаду  відповідної 
категорії посад державних службовців керівник  органу,  де  працює 
державний  службовець,  або його заступник відповідно до розподілу 
повноважень у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного 
робочого   дня,   приймає   рішення  про  здійснення  контролю  за 
рішеннями, що приймаються цим державним службовцем.

     У рішенні зазначаються форма контролю, відповідальна особа та 
вимоги до державного  службовця  щодо  прийняття  рішень  стосовно 
предмета конфлікту інтересів. 

     3.9. Державний  службовець не пізніше наступного робочого дня 
з дня прийняття рішення про застосування контролю ознайомлюється з 
таким рішенням.

     Якщо конфлікт  інтересів  виникає  у  зв'язку  з   діяльністю 
державного  службовця  у складі колегіального органу,  рішення про 
запровадження контролю над таким державним службовцем надсилається 
усім членам колегіального органу. 

     3.10. Контроль здійснюється у такій формі:

     перевірка особою,  визначеною керівником  державного  органу, 
змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються 
державним  службовцем  або  відповідним  колегіальним  органом   з 
питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів;

     розгляд справ та  прийняття  рішень  державним  службовцем  у 
присутності особи, визначеної керівником державного органу. 

IV. Запобігання проявам корупції 

     4.1. Державний      службовець     зобов'язаний     неухильно 
дотримуватись обмежень  і  заборон,  передбачених  антикорупційним 
законодавством та    Законом   України   "Про   державну   службу" 
уникати дій,  які можуть бути сприйняті як  підстава 
підозрювати   його   в   корупції.   Своєю   поведінкою   він  має 
продемонструвати,  що  не  терпить  будь-яких  проявів   корупції, 
відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу 
і приватне життя,  при найменших  ознаках  корумпованої  поведінки 
інформує керівника свого структурного підрозділу.

     Державному службовцю,  який має відомості про вчинення іншими 
державними   службовцями  порушень  вимог,  передбачених  Законами 
України "Про державну службу" , "Про засади запобігання 
і  протидії  корупції"  ,  цими Загальними 
правилами,   слід   передавати  такі  відомості  керівнику  органу 
державної  влади.

{ Абзац другий пункту 4.1 розділу IV із змінами, 
внесеними  згідно  з Наказом Головного управління державної служби 
N 176 від 19.07.2011) 

     4.2. Державний   службовець  має  дотримуватися   спеціальних 
обмежень,  передбачених статтею 12 Закону  України  "Про  державну 
службу" та Законом України "Про засади запобігання і 
протидії корупції".

(  Пункт  4.2  розділу  IV  в редакції Наказу Головного управління 
державної служби N 176 від 19.07.2011 ) 

     4.3. Державному  службовцю  забороняється  безпосередньо  або 
через інших осіб одержувати дарунки  (пожертви) від юридичних  або 
фізичних  осіб  відповідно  до  положень  частини  першої статті 8 
Закону України  "Про  засади  запобігання  і  протидії   корупції".

{  Пункт  4.3  розділу  IV  в редакції Наказу Головного управління 
державної служби N 176  від 19.07.2011 } 

     4.4. Якщо  державний  службовець  виявив  подарунок  у своєму 
службовому  приміщенні  чи  отримав  його  в  інший  спосіб,   він 
зобов'язаний  невідкладно  письмово  повідомити про цей факт свого 
безпосереднього керівника.

     Про виявлення подарунка складається акт у довільній формі,  в 
якому зазначаються характеристики подарунка та обставини,  за яких 
його  було виявлено.  Акт підписується державним службовцем,  який 
виявив   подарунок,   безпосереднім    керівником    та    особою, 
відповідальною  за запобігання проявам корупції в органі державної 
влади. 

     4.5. Керівники  органів чи їх структурних підрозділів  у разі 
виявлення  чи  отримання   інформації   про   вчинення   підлеглим 
корупційного    діяння   або   порушення   спеціальних   обмежень, 
встановлених Законом України "Про засади  запобігання  і  протидії 
корупції",  в  межах  своєї  компетенції 
зобов'язані вжити заходів до припинення  таких  діянь  та  негайно 
повідомити   про   їх  вчинення  будь-який  з  державних  органів, 
зазначених у частині п'ятій статті 5 цього Закону.

{  Пункт  4.5  розділу  IV  в редакції Наказу Головного управління 
державної служби N 176 від 19.07.2011 } 

     4.6. Державні  службовці  повинні дотримуватися цих Загальних 
правил.  За порушення законодавства про державну  службу  державні 
службовці  несуть  відповідальність  відповідно  до Закону України 
"Про державну службу". 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 2 до Правил внутрішнього

трудового розпорядку

Ленінського районного суду м. Запоріжжя

 

«ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА СУДУ»

затверджені рішенням Ради суддів України

від 06.02.2009 № 33

 

Преамбула

 

Метою цих Правил є встановлення стандартів моральної цілісності та відповідної поведінки працівників суду, які ґрунтуються на дотриманні особистої, професійної та організаційної етики задля підтримання авторитету, незалежності і ефективності судової влади, підвищення довіри громадськості до суду.

Ці правила встановлюють загальні вимоги поведінки працівників суду, якими вони мають керуватись під час та поза виконанням своїх службових обов'язків.

Вимоги щодо поведінки судових службовців окремих категорій повинні відповідати вимогам, що встановлені цими правилами.

 

Розділ І. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на будь-яку особу, яка працює в суді, крім суддів. На державних службовців суду, крім цих Правил, поширюються також Загальні правила поведінки державного службовця.

 1.2. Ці Правила є додатковим документом до політики, процедур та положень угод про працевлаштування працівників суду.

 1.3. Правила є складовою умов праці, невід'ємною частиною посадових інструкцій, положень та угод, що регулюють працевлаштування працівників суду, після того, як вони підтвердять своє ознайомлення та згоду їх виконувати з моменту прийняття їх на роботу до суду відповідно до законодавства України.

 

1.4. Працівник суду повинен дотримуватися високих стандартів поведінки з метою забезпечення незалежності судових органів.

 1.5. Працівник суду повинен вимагати дотримання цих Правил від інших працівників, які йому підпорядковані.

 

Розділ II. Особиста етика

 2.1. Стандарти етичної поведінки працівника суду базуються на нормах життя у
суспільстві та поваги до гідності людини.

Втратою гідності працівника суду може бути кожен вчинок, який принижує гідність його/її як людини та негативно впливає на авторитет і довіру до нього/неї у професійній сфері, як працівника суду, та до суду як конкретної державної установи, і як інституту судової влади в цілому.

 

2.2. Повага до інших (повага до колег, взаємна допомога)


Кожен працівник суду повинен:

- ставитися до всіх відвідувачів, працівників та користувачів суду ввічливо та з повагою;

- пам'ятати, що кожна людина, яка звертається до суду, має право на шанобливе ставлення, допомогу та уважне обслуговування, а її проблеми не можуть бути обтяжливими.

 

2.3. Працівник суду зобов'язаний:

- поважати досвід, професійну підготовку та ефективність роботи колег і професійних працівників інших сфер;

- практикувати необхідну співпрацю з метою підвищення якості послуг;

- поважати різні точки зору та практичний досвід колег, а також інших професійних працівників;

- уникати неконструктивної критики щодо своїх колег і нести індивідуальну відповідальність за публічну критику їхньої роботи;

- уникати поширення навмисних чуток і вживання лайливих слів як неприпустимих;

- прагнути отримання нових знань і досвіду через обмін інформацією з колегами та іншими фахівцями з метою підвищення кваліфікації;

- сприяти обговоренню у своєму колективі етичних порушень.

 

 

2.4. Толерантність


Працівник суду повинен:

- виконувати свої обов'язки з повагою до прав і свобод людини;

- ставитися до всіх і кожного неупереджено і без дискримінації (словом чи дією) на підставі расової, релігійної, національної, статевої або політичної приналежності, соціального походження, майнового і посадового становища, мови спілкування та інших обставин;

не надавати переваг будь-яким громадським чи релігійним об'єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям, компаніям, громадянам;

- проявляти повагу до моральних звичаїв і традицій народів, враховуючи культурні та інші особливості різних етнічних і соціальних груп, релігійних конфесій.

  

Розділ ІІІ. Стандарти поведінки працівника суду

 3.1. Законність

 

У своїй службовій діяльності та поза службою кожен працівник суду зобов'язаний:

- дотримуватись Конституції України та законів України;

- прагнути бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних актів, правилами та процедурами щодо своїх службових обов'язків і неухильно виконувати їх.

 

3.2. Професіоналізм (оперативність роботи, ввічливість, добрі навички усного
спілкування, пунктуальність, виконання вимог ділового етикету, культура телефонних
переговорів, роботи в команді, постійне навчання, повага до інших, сумлінне виконання
своїх обов'язків, ефективне використання робочого часу)

Працівник суду повинен:

 

-   виконувати посадові обов'язки чесно і сумлінно, відповідно до посадової інструкції, на високому професійному рівні, своєчасно й ефективно;

-   вирішувати завдання, пов'язані з виконанням посадових функцій, проявляючи самостійність, високу організованість, вимогливість і принциповість;

-   утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов'язки;

-   не брати на себе без наказу керівника виконання обов'язків, не передбачених за посадою.

 

Професійний підхід працівника суду до роботи з колегами та відвідувачами може бути продемонстрований через його оперативну роботу до досягнення результату, добрі навички письмового спілкування, добрі навички усного спілкування, пунктуальність, дотримання вимог етикету, культуру телефонних розмов, бажання виконувати роботу, вміння працювати в команді, постійне навчання (самовдосконалення, систематичне підвищення свого професійного рівня), прояв поваги до інших, дотримання професійного дрес-коду, виконання своїх обов'язків сумлінно та ввічливо.

 

3.3. Справедливість та неупередженість. Відповідальність перед суспільством
Працівник суду повинен:

-   бути неупередженим та ефективним, виконувати усі свої обов'язки якнайкраще, вміло, справедливо та із розумінням, беручи до уваги суспільні інтереси та відповідні обставини справи;

-   з повагою ставитися до громадян, експертів, свідків, адвокатів, прокурорів, суддів та інших працівників, бути терплячим, ввічливим та доброзичливим;

-   утримуватись від висловлювань своїх оцінок та коментарів щодо рішень суду.

 

3.4. Зовнішній вигляд

 

Працівник суду повинен бути охайним, носити достойний діловий одяг та уникати екстравагантності; носити бейдж із зазначенням свого прізвища, імені по-батькові, називати себе на першу вимогу відвідувачів суду.

 

3.5. Виваженість


Працівник суду повинен:

-   дотримуватися високої культури спілкування з громадянами, учасниками судового процесу, суддями та своїми колегами;

-   бути привітним, спілкуватися рівним, спокійним тоном голосу, уникати надмірної жестикуляції;

-   не відповідати на образи, звинувачення або критику з боку громадян, учасників судового процесу, інших працівників суду аналогічним чином, або іншими проявами агресії, що принижують честь і гідність людини.

Толерантні та сумлінні працівники суду можуть очікувати на підтримку та розуміння з боку керівництва у випадку конфліктів.

 

3.6. Конфіденційність інформації


Працівник суду повинен:

-   на першу вимогу надавати інформацію відповідно до закону, правил і вимог, що стосуються суду, у якому він/вона працює;

-   вживати заходів для того, щоб забезпечити безпеку та конфіденційність інформації, за яку він/вона відповідає, або яка стає їм йому/їй відомою;

-   не намагатися отримати доступ до інформації, яку він/вона не уповноважений/а

мати;

- добросовісно використовувати інформацію, яку він/вона може отримати під час роботи, або пов'язану з виконанням його/її службових обов'язків.

Обов'язок працівника суду зберігати конфіденційність інформації не обмежений в часі, не пов'язаний з годинами роботи або терміном працевлаштування.

 

3.7. Розуміння та допомога


Працівник суду повинен :

- виконувати свої функції враховуючи рівень знань людини, яка до нього звернулася за допомогою та використовуючи термінологію, яку така особа може зрозуміти;

- допомогти з інформацією стосовно стандартних судових процедур, не надаючи при цьому порад юридичного характеру.

 3.8. Послідовність

Працівник суду зобов'язаний завжди поводити себе у спосіб, який би сприяв збереженню та зміцненню довіри громадян у цілісність, неупередженість та ефективність суду.

 3.9. Запобігання конфлікту інтересів

3.9.1. Конфлікт інтересів - протиріччя між приватними інтересами публічного службовця та його службовими обов'язками, наявність якого може вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій в процесі його службової діяльності.

3.9.2. Приватні інтереси - будь-які інтереси публічного службовця, обумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими особами, в тому числі особисті майнові та немайнові інтереси.

3.9.3.  Працівник суду зобов'язаний:

- уникати будь-яких ситуацій, що можуть спричинити конфлікт інтересів;

не вдаватись до дій, які можуть бути сприятливі для будь-якої зі сторін по справі або адвокатів, що беруть участь в процесі;

- утримуватись від дій, які можуть справити враження про надання переваг одній із

сторін.

3.9.4.  Працівник суду не повинен:

- впливати або намагатись вплинути на процес розгляду справ суддями;

- допускати того, щоб його особисті, сімейні, суспільні або інші відносини впливали на його службову діяльність;

- використовувати службове становище для отримання особистої вигоди або у приватних інтересах інших осіб.

3.9.5.   Працівникам суду забороняється свідомо просувати чи рекомендувати для
працевлаштування до суду своїх близьких родичів в обхід встановлених процедур .

 3.10. Несумісні зовнішні інтереси (попередження корупції, вразливість до
стороннього впливу, політична або публічна діяльність, подарунки пропозиції або
переваги, фінансова діяльність, оприлюднення доходів).

3.10.1.            Працівник суду повинен діяти у політично нейтральний спосіб.


Працівнику суду забороняється прямо чи опосередковано отримувати подарунки від

юридичних або фізичних осіб:

-   за рішення, дії чи бездіяльність в їх інтересах;

-   якщо прийняття такого подарунка може спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження наявності такого конфлікту;

- якщо особа, яка надає подарунок, є підлеглою суб'єкта доброчесної поведінки;

- у разі наявності інших мотивів, які б не виникли, якби особа, яка отримала подарунок, не перебувала на службі.

3.10.2. Працівник суду, який вважає, що його намагаються примусити діяти у спосіб, що є незаконним, невідповідним, або неетичним, пов'язаним з недобросовісним керівництвом, або який іншим чином не відповідає положенням цих Правил, повинен повідомити про це негайно відповідному органу або особі, призначеній головою суду.

3.10.3. До подарунків не належать будь-які блага, які отримує не лише працівник, але також інші суб'єкти, які не є підставою для надання суб'єктом неправомірних вигод чи переваг певним особам і не сприймаються як винагорода за певні дії чи бездіяльність суб'єкта доброчесної поведінки в інтересах інших осіб.

3.10.4. Подарунки визнаються такими, що надані опосередковано, якщо:

- подарунок отримали особи, які є близькими родичами суб'єкта доброчесної поведінки, або інші пов'язані з ним фізичні і юридичні особи, якщо суб'єкт доброчесної поведінки знав, або повинен був знати про це;

- подарунок за згодою, рекомендацією чи іншим аналогічним волевиявленням суб'єкта доброчесної поведінки надано будь-якій іншій фізичній чи юридичній особі.

 3.11. Поведінка працівника суду

Поведінка працівника суду поза судом не повинна викликати сумніву в його порядності та чесності, або негативно впливати на роботу чи репутацію суду.

Працівник суду повинен уникати ситуацій, які можуть загрожувати здоров'ю та безпеці колег; уникати спричинення шкоди навколишньому середовищу.

У неробочий час працівник суду повинен поводитися таким чином, щоб не зашкодити гідності своєї професії та довірі громадян до суду.

 

Розділ IV. Заохочення

4.1. У разі сумлінного дотримання та виконання цих Правил, за результатами щорічної оцінки (атестації), кожен працівник суду може розраховувати на підтримку, відповідні заохочення з боку керівництва, та/чи кар'єрне просування тощо.

Розділ V. Відповідальність

5.1. Не добросовісне виконання працівником суду обов'язків, або зловживання наданими правами, з огляду на характер порушення, а також порушення вимог цих Правил можуть бути підставою для дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідальність настає в межах і порядку, встановлених чинним законодавством.

Розділ VI. Прикінцеві положення

6.1. Ці Правила є додатковим ресурсом тлумачення посадових обов'язків працівників суду та частиною (доповненням) типових правил внутрішнього трудового розпорядку суду.

6.2. Ці Правила набувають чинності з дати їх затвердження. Правила доводяться впродовж одного місяця до відома працівників апарату суду, які на час їх затвердження перебувають у трудових правовідносинах.

6.3. Кожен працівник суду повинен під підпис ознайомитися з цими Правилами. Розписка повинна бути передана до кадрової служби для архівування, копія залишається у працівника.