Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
14 березня 2020 р. в місцевому інтернет-виданні «Актуально» поширено новину під назвою «В Запорожье больше трех лет не могут найти серийного педофила (ФОТО)», в якій некоректно викладені обставини розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу.
З приводу наведеної публікації Ленінський районний суд м. Запоріжжя вважає за необхідне роз’яснити наступне.
Дійсно, слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя 16 лютого 2017 р. розглянуто клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно чоловіка, який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за розбещення неповнолітніх.
Застосування до особи запобіжного заходу здійснювалось судом в межах та на підставі відповідного клопотання слідчого, в якому порушувалось питання щодо обрання до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового засідання слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали, які надійшли разом із вищезазначеним клопотанням, задовольнив його в повному обсязі тазастосував до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів включно з можливістю внесення застави у розмірі 128000,00 (сто двадцять вісім) тисяч гривень. У разі внесення застави і звільнення з-під варти на підозрюваного згідно ухвали суду покладено низку процесуальних обов’язків.
Однак, у публікації інтернет-видання «Актуально» зміст новини поданий таким чином, що надає можливість читачам скласти враження про те, що суд самостійно вирішив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на залог, незважаючи на тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень.
Через поширення в ЗМІ хибної інформації стосовно звільнення підозрюваного з-під варти шляхом застосування до нього застави, звертаємо увагу громадян на те, що відповідно до порядку, встановленого кримінальним процесуальним законодавством (частина 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України), слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.
Тобто визначення розміру застави у даній категорії злочинів є обов’язком слідчого судді, а тому слідчий суддя не вправі не визначати розмір застави.
При цьому, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого. Частина 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України прямо зазначає, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, обвинуваченого, і жодним чином вказана норма не вимагає, щоб розмір застави був співмірним з розміром завданої ним шкоди або предметом злочину.
Межі розміру застави зазначені в частині 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (32000–128000 грн. станом на 1 січня 2017 року).Злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, а тому розмір застави має визначатися у вказаних межах. Тобто, під час обрання судом підозрюваному Б. запобіжного заходу, було застосовано максимально можливий розмір застави в сумі 128 000 грн.
Отже, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має комплексний зміст. По суті ухвала включає два рішення: перше — вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; друге — щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання процесуальних обов’язків конкретного підозрюваного.
Таким чином, обрання застави як альтернативи запобіжного заходу у виді тримання під вартою детально регламентовано законодавством і не може бути підґрунтям для маніпулювання ЗМІ громадською думкою та поширенням фейкової інформації, яка вводить в оману громадян і в цілому принижує авторитет правосуддя.
Також зауважимо, що під час розгляду вищезазначеного клопотання слідчого, громадянин Б. був підозрюваним у вчинені розбещення стосовно двох малолітніх дітей, а не чотирьох, як вказує інтернет-видання. Доказів щодо підозри громадянина Б. увчиненні розпусних дій стосовно чотирьох малолітніх дітей в суді не перебувало.
Враховуючи вищенаведене, суд вкотре закликає представників ЗМІ утриматись від некоректного викладення інформації та вільного трактування законодавства України та просить під час складання новин стосовно діяльності суду, у разі виникнення питань юридичного характеру через правову необізнаність, звертатисяза роз’ясненнями безпосередньо до суду.
Із повним текстом ухвали суду усі бажаючі мають змогу ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи № 334/959/17, або за цим посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/64755263.
_03_03.png)
