Бути суддею. Інтерв’ю з головою Ленінського районного суду м. Запоріжжя

ГО «ВАСПС» поспілкувалася з Наталією Козловою про шлях до суддівського крісла та голови суду, про те, з якими проблемами сьогодення стикається як судова гілка влади, так і кожний окремий суддя, які виникають проблеми під час реформування судової системи, та які інструменти використовуються судом для покращення роботи.

 - Пані Наталія, розкажіть, як це - відчувати себе на такій доволі високій посаді?

- Дійсно, може здатись, що існує ієрархічність у суді серед суддівських посад.  Насправді після змін, які відбулися після Революції Гідності, змін до законодавства, ці керівні посади (прим. ред. - голова, заступник голови) є всі виборними, тобто вибори відбуваються колективом. В нашому випадку - суддями на загальних зборах суддів шляхом таємного голосування. Під час голосування судді обирають голову суду, заступника голови серед колег, яким таким чином висловлюють свою довіру та згоду на займання цієї адміністративної посади саме переможцем голосування. Однак, усі судді, під час виконання ними своїх професійних обов’язків та звершення правосуддя є незалежними. Втручання в їх діяльність будь кого є неприпустимим. В Ленінському районному суді м. Запоріжжя серед суддів є довірчі та взаємоввічливі відносини, тому голова суду скеровує та приводить до дії єдину узгоджену думку усіх суддів, яка була вирішена на загальних зборах суддів. Відповідаючи прямо на ваше запитання, то для мене посада голови суду – це перш за все додаткова висока відповідальність, почесність, неупередженість та тверда впевненість у справі. Вона потребує таких рис характеру, як комунікабельність, безпринципність, організаційні навички, лояльність та не байдужість, твердість волі та вміння приймати рішення. Бути головою суду – це не тільки виконувати адміністративні обов’язки, а ще й рівнозначно з іншими суддями розглядати справи та інші матеріали, які надійшли до суду, вести особистий прийом громадян, листуватися з різними організаціями, координувати дії працівників апарату суду та багато інших питань. Нести таку посаду – це цілком присвятити себе роботі, адже вона потребує цілодобової концентрації та ненормованого робочого часу.

- Поділіться історією свого успіху на шляху до суддівського крісла та до посади голови суду?

- Ще під час навчання у школі у мене був потяг до правничої дисципліни, мабуть тому, що я народилась та виховувалась у сім’ї, де батько – суддя, а мати – вчителька. Під час родинних вечорів доволі часто тато розповідав про тонкощі своєї професії, про розгляд цивільних та кримінальних справ у судових процесах, про людські долі учасників справ та шляхи вирішення їх спорів з точки зору закону, а також про справедливе покарання для злочинців. Такі розмови ще з малечку викликали в мене значний інтерес, особливо, коли мова йшла про захист прав та свобод людини. Відчуття справедливості а також пошани до цієї відповідальної справи, бажання стати на шлях захисту прав та інтересів людини не залишало мене ніколи. Тому, успішно закінчивши інститут за спеціальністю «правознавство», у 1996 році я розпочала шлях до омріяної професії, працюючи на різних посадах в Арбітражному судді Запорізької області, Господарському суді Запорізької області, Ленінському суді м. Запоріжжя, де отримала корисний досвід та остаточно зрозуміла, що посада судді – це і є моя місія та мій шлях у житті.

У Ленінському районному суді м. Запоріжжя працюю з 2004 року. Була прийнята спочатку на посаду помічника судді. Згодом, у 2008 році пройшла стажування та була затверджена на посаді керівника апарату суду. Призначена суддею вперше у 2009 році. Оскільки на той час вже було розпочато перші етапи судової реформи, пройти весь шлях на посаду судді було надзвичайно важко, як і згодом, на порозі чергових змін пройти шлях отримання посади судді безстроково. В процесі кваліфікаційного оцінювання були різні етапи - правовий тест, виконання практичного завдання, потім психологічне тестування, співбесіда з психологом, співбесіда з членами ВККС. Однак, усі труднощі були подолані у тому числі завдяки підтримці колективу та колег-суддів, оптимізму та натхненню.

Наприкінці 2017 року на загальних зборах суддів під час таємного голосування мене було обрано головою Ленінського районного суду м. Запоріжжя, на посаду, якій я й перебуваю нині. Дякую за надану мені довіру з боку колег.

Мені пощастило працювати, а згодом і очолити злагоджений колектив, в якому насамперед цінується професіоналізм, взаємоповага та взаєморозуміння, цінується людський фактор та підтримка кожного працівника суду.

- Який склад працівників має суд та яким є навантаження на апарат суду?

- Станом на цей час, апарат суду нараховує 44 працівника та 10 суддів, з яких фактично справляють правосуддя 8 суддів. Інші 2 судді чекають складання присяги. Судді та працівники апарату мають надмірне навантаження, адже кількість матеріалів та справ, які надходять до суду в середньому більше ніж в 18 разів перевищують модельне навантаження на суддю на рік за статистичними даними минулого року. Цього року ситуація з навантаженням на суд суттєво не змінилася. При цьому у порівнянні з виплатами заробітної плати працівникам в минулому році, цього року такі виплати значно скоротилися. Однак, незважаючи на негаразди у фінансуванні судової гілки влади, завдяки створеній у співпраці з керівником суду комфортної психологічної атмосфери у колективі, відтік кадрів є досить малим в порівнянні з іншими судами країни в цей нелегкий для судів час.

У колективі Ленінського районного суду м. Запоріжжя переважна більшість працівників працює роками та навіть десятиріччями. Працівники мають великий досвід роботи та є найкращими фахівцями на своїй ділянці роботи у цій галузі. Ми пишаємось ними! До речі, керівник апарату суду Полівода Ольга Володимирівна працює у Ленінському районному суді з 1991 року, має високий професіоналізм та стаж роботи у суді майже 30 років, а стаж на посаді керівника майже 10 років. Впевнена, що взаєморозуміння та плідна співпраця голови суду з керівником апарату лежить в основі злагодженої роботи суду в цілому.   

- З якими проблемами під час чергового реформування судової гілки влади стикається суд?

- Зараз наша країна потребує змін з урахуванням викликів часу. Змін потребує як судова система в цілому, так і кожен окремий суд. Ми повинні динамічно змінюватись та розвиватись відповідно до потреб суспільства. Потрібно міняти усталені підходи системи правосуддя на більш зручні та сучасні форми, зокрема покращення якості здійснення судочинства завдяки новітнім інформаційним технологіям, своєчасне донесення до громадськості та учасників процесів більш повної інформації про діяльність суду та стан розгляду справ, оперативне інформування учасників процесів про дати судових засідань. Такі заходи потрібні насамперед задля зручності процесу судочинства для кожного пересічного громадянина та для покращення довіри до суду.    

Відповідаючи на питання щодо проблем суду, неможливо не зазначити досить суттєву проблему, як недостатнє фінансування та відсутність якісного приміщення задля комфортного для всіх громадян здійснення правосуддя у нашому суді. Але, це питання не відноситься до компетенції голови суду. Головним розпорядником коштів є ДСА України. Ленінському районному суду м. Запоріжжя декілька років назад було виділено нове приміщення для роботи, однак, на цей час за недостатністю фінансування та тривалим ремонтом питання про переїзд до нової будівлі поки що не стоїть.

- Які очікування, плани, сподівання та надії Ви маєте на майбутнє?

- Нами вже пройдено досить важкий шлях до змін, та найскладніше ще попереду. Однак, я маю невичерпну віру в те, що все у нас вийде, адже за нами стоїть правда, бажання працювати, зробити наш суд доступнішим та комфортнішим для громадян. Такі задачі я ставлю на меті та зосереджуюсь на їх виконанні. Велика робота триватиме попереду, однак ми до неї готові, бо ми долаємо всі труднощі разом!

 ГО «ВАСПС» дякує пані Наталії за відверту та приємну розмову!