Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Доволі актуальним питанням сьогодення є розвиток медіації в Україні а також більш активне впровадження процедури вирішення спорів за участю судді. Такі мирні способи вирішення конфліктів (спорів) спроможні забезпечити кращий доступ громадян до правосуддя, вирішити проблему порушення строків розгляду справ та суттєво розвантажити суд.
На відміну від медіації, де сторони можуть самостійно обрати посередника у їх спорі, врегулювання спору за участю судді відповідно чинного процесуального законодавства України проводиться суддею, в провадженні якого перебуває справа. Тобто, процедурі врегулювання спору за участю судді передують звернення сторін за правовою допомогою задля складання процесуального документу, понесення витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу.
Метою врегулювання спору за участю судді є виключно спроба вирішити спір між сторонами до початку судового розгляду з метою економії часу та судових витрат сторін, обрання сторонами можливих спільних варіантів вирішення спору, які забезпечать заощадження часу та уникнення додаткових витрат на примусове виконання рішення.
Процедура врегулювання спору за участю судді закріплена в процесуальних кодексах Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Нажаль, на цей час судова практика свідчить про те, що відсоток впровадження таких процедур невеликий, хоча, під час розгляду цивільних спорів не рідкими виявляються обставини, коли обидві сторони більше зацікавлені у вирішенні спору саме мирним шляхом.
Незважаючи на прогресивність процедури врегулювання спору за участю судді, для того, щоб вона була більш поширеною та працювала, на етапі звернення сторін за правовою допомогою, адвокати повинні сповіщати своїх клієнтів про існування такої процедури та пропонувати здійснити спробу вирішити конфлікт за допомогою існуючих мирних процедур. Саме на цій стадії процесу адвокати мають змогу з’ясувати позицію клієнта та роз’яснити окремі положення судочинства, оскільки для реалізації процедури врегулювання спору за участю судді повинні надати згоду дві сторони, а суддя має виконати функції так би мовити посередника. Адвокати ж доволі часто нехтують таким правом громадян, які не обізнані у тонкощах судового процесу та мають низький рівень правової культури, однак бажають вирішити спір швидше з урахуванням думки опонента у процесі діалогу між сторонами – учасниками процесу. Однак, ця процедура не має великої популярності, яка б дала змогу говорити про велику дієвість цього інституту, оскільки адвокати на жаль здебільшого не зацікавлені у швидкому розгляді справи.
Тому, для надання адвокатам, судам, іншим учасникам судового процесу можливості виконувати свої обов’язки відповідно до вимог законодавства, дотримуватися принципу верховенства права, необхідні чіткі критерії, за якими можна визначити ті категорії справ, де може бути застосована обов’язкова досудова медіація, у тому числі й застосування медіації у кримінальному провадженні на різних його стадіях.
З цією метою 15 липня Верховна Рада підтримала проект Закону «Про медіацію» (Законопроект № 3504, який було прийнято за основу). Документ закріплює на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин на стадії як до звернення до суду, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу. У цьому проекті медіація визначена як добровільна, позасудова, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. Проектом також передбачено, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60 % сплаченого судового збору.
Головними принципами медіації є добровільність, можливість увійти/вийти із процесу у будь-який час та на будь-якій стадії судового процесу, конфіденційність, нейтральна позиція медіатора, право вибору варіантів вирішення конфлікту, не обмеження часу процедури медіації – її можна проводити перед подачею позовної заяви, під час розгляду та після отримання судового рішення.
Запровадження медіації в судах дасть змогу зменшити навантаження суддів, скоротити строки розгляду справ, зменшити витрати суду на розгляд справ та кількість оскаржуваних рішень, знизити негативну емоційну складову судового провадження.
Маючи власний досвід вирішення спорів за участю судді у справах, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя, та аналізуючи відмінність процедури медіації в Україні від врегулювання спору за участю судді, маю сподівання, що незважаючи на особливості умов цих процедур, обидві мають ряд переваг та право на повноцінне існування. Вони повинні активно запроваджуватись і розвиватись в Україні як такі, що є найефективнішими, найшвидшими, менш емоційними та більш ощадними способами вирішення спору, ніж звичайний судовий процес, адже кожна з цих процедур, маючи свої особливості, буде підходить більше або менше до кожної конкретної справи, кожного випадку (спору, конфлікту) на своєму етапі процесу. Адже головне, дотримуючись принципу верховенства права, – забезпечити права людини на справедливий захист його інтересів з урахуванням інтересів всіх осіб під час вирішення конфлікту (спору).
Наприкінці хочу навести деякі відмінності процедур вирішення конфліктів мирним шляхом, які існують на цей час, задля більшої обізнаності громадян у цьому правовому полі на прикладі норм Цивільного процесуального кодексу. Інші вищезазначені кодекси, до яких Законом № 2147-VIII також внесені зміни, містять аналогічні норми.
Головною відмінністю врегулювання спору за участю судді є те, що суддя може: проводити врегулювання спору за участю судді у формі спільних та (або) закритих нарад, де спільні наради проводяться за участю всіх сторін та їх представників та судді, а закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною із сторін окремо (ч. 1 ст. 203 ЦПК України); під час проведення спільних нарад суддя пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору, може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору (ч. 4 ст. 203 ЦПК України); під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та/або її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору (ч. 5 ст. 203 ЦПК України); у разі укладення сторонами мирової угоди затвердити її (п. 4 ч. 1 ст. 204 ЦПК України); у разі недосягнення згоди сторонами справа передається на розгляд іншому судді (ч. 4 ст. 204 ЦПК України).
Врегулювання спору за участю судді можливе до початку розгляду справи по суті, за згодою сторін. Медіацію ж можливо застосувати на будь-якій стадії і також за згодою сторін.
Посередником при врегулюванні спору за участю судді є суддя, в провадженні якого перебуває справа. Посередником при медіації є нейтральний та незалежний медіатор, якого обирають сторони.
Учасниками медіації є сторони конфлікту та медіатор, учасниками врегулювання спору за участю судді є учасники судової справи та суддя.
Що стосується тривалості процедури необхідно зазначити, що строк медіації визначається за погодженням сторін, а врегулювання спору за участю судді можливе протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про проведення врегулювання.
Медіатор повинен пройти спеціальне навчання, в тому числі навчання практичним навичкам. Жодних вимог до спеціальної підготовки судді, що здійснює врегулювання спору, на цей час не передбачено.
Повторне проведення процедури медіації за бажанням сторін можливе, а при врегулюванні спору за участю судді – ні.
Врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
_03_03.png)
