17 жовтня 2018 р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя оголошено вирок у кримінальному провадженні відносно громадянина С., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України («порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження»).
Обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04 квітня 2018 р. на проїжджій частині поблизу дома № 10 по вул. Богдана Хмельницького в м. Запоріжжі раніше висвітлювалися місцевими ЗМІ.
Під час руху, по вищевказаній вулиці, водій С., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожньою розміткою – «зебра» - та дорожніми знаками - «Пішохідний перехід», маючи можливість своєчасно виявити пішохідний перехід та пішохода К., яка рухалась по ньому, не зменшив швидкість свого руху аж до зупинки транспортного засобу, та не надавши перевагу в русі останній, виїхав на пішохідний перехід та скоїв на неї передньою правою частиною кузова автомобіля наїзд.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід К. отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими була доставлена до КУ «МКЛЕтШМД».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений С. визнав себе винним у інкримінованому йому злочині, підтвердив вчинення кримінального правопорушення при встановлених у суді обставинах, суду пояснив, що він їхав на автомобілі у вечірній час, об’їхав яму і побачив потерпілу на пішохідному переході в останню мить, тому й зачепив потерпілу. Автомобіль зупинив та надав допомогу потерпілій. Однак матеріальну допомогу потерпілій надати відмовився, її цивільний позов не визнає.
Потерпіла К. пояснила суду, що переходила дорогу на пішохідному переході, бачила світло від автомобіля, який був далеко, потім був удар та вона втратила свідомість. У лікарню до неї обвинувачений приходив, однак матеріальну допомогу не надавав. Свій цивільний позов підтримала та просила його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, суд визнав винним громадянина С. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначив йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, громадянина С. звільнено від відбування покарання за умови, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи.
Окрім того, з громадянина С. в рахунок відшкодування на користь потерпілої частково стягнуто моральну шкоду, заподіяну злочином, у сумі 50 тис. грн. Також з останнього стягнуто на користь держави судові витрати на залучення експертів при проведенні експертиз у сумі 1716 грн.
На цей час вирок не набрав чинності та може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
_03_03.png)
