Коментар суду щодо застосування запобіжного заходу до громадянина, який підозрюється у збуті наркотичних засобів

01 лютого 2020 р. слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя розглянув клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно чоловіка, який підозрюється у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини).

Обставини затримання цього підозрюваного широко висвітлювались у пресі.

У судовому засіданні прокурор та слідчий наполягали на застосуванні до підозрюваного О. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Вказували на те, що О., перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також на ймовірний ризик впливу на свідків.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого. Захисник висловив думку, що дана підозра єнеобґрунтованоюв частині кваліфікації злочину, оскільки правоохоронними органами на цей час не доведено факту скоєння його підзахисним кримінального правопорушення, передбаченого саме частиною 2 статті 307 КК України.

За наслідком судового засідання клопотання слідчого було задоволено у повному обсязі. До підозрюваного О. судом було застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів включно з можливістю внесення застави. Застава може бути внесена протягом строку дії ухвали. У разі внесення застави і звільнення з-під варти на підозрюваного згідно ухвали суду покладено низку процесуальних обов’язків.Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Через поширення в соцмережі хибної інформації стосовно звільнення підозрюваного з-під варти шляхом застосування до нього застави, звертаємо увагу громадян на те, що відповідно до порядку, встановленого кримінальним процесуальним законодавством (частина 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України), слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.Тобто визначення розміру застави у даній категорії злочинів є обов’язком слідчого судді, а тому слідчий суддя не вправі не визначати розмір застави.

При цьому, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого. Частина 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України прямо зазначає, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, обвинуваченого, і жодним чином вказана норма не вимагає, щоб розмір застави був співмірним з розміром завданої ним шкоди або предметом злочину.

Отже, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має комплексний зміст. По суті ухвала включає два рішення: перше — вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; друге — щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання процесуальних обов’язків конкретного підозрюваного.

Таким чином, обрання застави як альтернативи запобіжного заходу у виді тримання під вартою детально регламентовано законодавством і не може бути підґрунтям для маніпулювання громадською думкою та поширенням зацікавленими особами інформації, яка вводить в оману громадян та породжує масові хвилювання.

Крім того, у поширеній Громадською організацією за допомогою соцмереж інформації щодо обставин цієї справи, має місце нерозуміння основних принципів кримінального провадження, зокрема «презумпції невинуватості». Також, для створення «цікавого» контенту використано провокаційний заголовок, що в цілому має негативний ефект та принижує авторитет правосуддя.

 Тому, окрім наданих вище роз’яснень, Ленінський районний суд м. Запоріжжя має на меті також нагадати представникам ЗМІ та ГО, що відповідно до норм Конституції України в нашій державі панує принцип верховенства права та діє презумпція невинуватості. Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. А тому, на цей час твердження будь-яких осіб про винуватість О. у вчиненнівищезазначеного кримінальногоправопорушення порушує дану презумпцію і не може вважатися достовірним.

 Суд вкотре закликає представників ЗМІ та ГО утриматись від провокаційних заголовків під час поширення публікацій про діяльність суду,некоректного викладення інформації та вільного трактування законодавства України, а також попереджає, що такі дії можуть мати наслідкомцивільну або навіть кримінальну відповідальність.